Заняття 29.12.2020 н.р.
І. Вступна частина
Сонечко встало,
Іде новий день.
Шановні гості
Усім: «Добрий день!»
Всі збирайтеся скоріш,
Казка нас чекає.
– Жили-були дід та баба. Й захотіли вони взимку колобок спекти. Вийшов колобок гарний та рум’яний. Вирішила баба колобок остудити. Відкрила віконце, поклала на підвіконня, а колобок стриб – і покотився.
– Хата діда й баби стояла поруч з лісом. Вирішив колобок до лісу помандрувати. Котиться, красою зимового лісу милується, ще й пісеньку співає. Пригадайте, яку пісеньку співав колобок?
– Малята, ходімо за Колобком.
ІІ Основна частина
Зупиняється колобок на галявині зимового лісу.
- Дивиться Колобок – у лісі все біле: і дерева, і кущі, і земля.
- Чому? Розкажіть Колобку.
- Котиться колобок зимовим лісом, а на зустріч йому зайчик
Покажіть будь – ласка як тремтять у зайчика вушка, як він стрибає.
( Діти імітують рухи зайця).
- Якого кольору шубка у зайчика? (Біла)
- А якою була влітку? (Сіра)
- Для чого зайчик змінює свою шубку?
- Узимку зайчик змінює свою шубку, щоб вовчик не помітив його на снігу.
Фізкультхвилинка
- Зима дуже важкий час для життя зайчика давайте залишимо йому подаруночок.
- Покотився колобок далі по дорозі. А на зустріч йому звір якого впізнаєте, якщо відгадаєте загадку. Слухайте уважно:
Сірий зубастий,
Лісом блукає,
Їжу шукає. ( Вовк)
- Так це вовк.
- Наш вовк дуже голодний, і хоче їсти сніг. Як ви думаєте чи правильно він робить?
- Чому не можна їсти сніг?
- Давайте й вовчикові залишимо подаруночок, щоб він подобрішав, і не їв холодного снігу.
Покотився колобок дорогою.
А там спить ведмедик у своєму барлогу.
Хоч у нього шуба є,
Та як холод настає,
Він тоді не їсть, не п’є,
І не ходить не гуляє,
а у барліг свій спать лягає. ( ведмідь)
Покотився колобок далі по дорозі, а на зустріч йому лисичка.
В темнім лісі проживає,
довгий хвіст пухнастий має,
їй на місці не сидиться
а звуть її лисиця.
- Лисичка мені сказала на вушко, що хоче з’їсти нашого друга колобка. Чи дозволимо ми їй це зробити?
- Ні! Колобок наш друг, від допоміг нам побачити ознаки зими.
- Малята, давайте й лисичці залишимо гостинця і вона не з’їсть нашого друга.
Колобок дуже вдячний на що ми сьогодні з ним подорожували до зимового лісу, але йому час повертатися до своєї казочки.



Коментарі
Дописати коментар